Sinner bar

Він прямував, захоплений однією спопеляючою пристрастю – жити яскраво і насолоджуватися життям. Він піддавався спокусам, досліджував їх, вірячи, що світ створений для краси і радості, а решта – лише швидкоплинна, мінлива балаканина. Його гнала одна мета – розвіяти цю сонну нудьгу, що володіє людьми, а натомість – відчувати ніжний трепет задоволень.
Не знаючи кордонів, він перетинав континенти і перепливав океани, щоб тільки знайти відчуття ще невивчене і побачити новий прекрасний захід сонця.

Одного разу пошуки завели його в одне миле азіатське село. Він стояв, захоплюючись гармонійною симетрією, коли помітив зачарований, але, в той же час, розчаровано заздрісний погляд незнайомця. Проходячи повз незнайомець шепнув йому мимохідь: “ти маєш такий прекрасний і вільний вигляд, ніби ти – грішник”

У ту мить він зрозумів, що свої спостереження і знання, свої одкровення і таємниці, він має розповісти й іншим: і почав вести записи, підписуючи кожну з них “грішник”. Ним заволоділа ідея створити місце, де безглуздо бути добрим, настільки ж, наскільки й безглуздо бути поганим. Де можна просто бути живим і прекрасним, переступаючи межу, але не падаючи в яму.
Тому що спокуса – це краса і примха, де свої закони і шарм.

Тепер це місце є.
У деталях вгадуються подорожі та спогади Грішника, у коридорах чути його шепіт, а кругом – ті самі записки.
Місце вабить і ненаситне, як його характер. Загадкове й екстравагантне, як його погляд. Ексцентричне і сміливе, як його думки. Назване Sinner, як одного разу назвали його.